Цього року електричний гіперкар Rimac Nevera побив усі рекорди. У травні компанія прозвітувала про 23 рекорди швидкості, а два місяці тому — про новий рекорд Нюрбургрингу для електромобілів. Ще одним досягненням хорватського електромобіля став світовий рекорд швидкості заднім ходом. Під час заїзду, результат якого занесено до Книги рекордів Гіннеса, за кермом гіперкара знаходився заводський пілот Горан Дрндак. Він зміг розігнатися до 275,75 км/год. Для порівняння, максимальна швидкість Lamborghini Miura P400 становить 280 км/год.
З технічної точки зору, Nevera теоретично може рухатися з однаковою швидкістю як вперед, так і назад. Гіперкар оснащений чотирма окремими електродвигунами, кожен із яких працює через одношвидкісний редуктор. Електродвигуни можуть швидко обертатись в обох напрямках, досить просто змінити полярність. Єдина причина, через яку Nevera під час руху заднім ходом не досяг паспортної максимальної швидкості 412 км/год, полягає у поєднанні аеродинаміки та хоробрості водія.
Сукупна потужність чотиримоторної силової Rimac Nevera — 1914 к.с. Максимальний крутний момент — 2300 Нм. З місця до 100 км/год електронний гіперкар прискорюється за 1,97 секунди, до 300 км/год — за 9,3 секунди. Відрізок у чверть милі (402 метри) Nevera залишає позаду за 8,6 секунди. Акумуляторний блок ємністю 120 кВт•год забезпечує запас ходу 550 км за циклом WLTP. Тираж Rimac Nevera обмежено 150 одиницями. Цінник стартує від 2 млн євро.
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=Qm13uiZ0KWc[/embed]
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
