Попит на plug-in hybrid установки зростає на ключових європейських ринках. Нова гібридна версія Superb потужністю 200 кВт підсилює позиції моделі й стає найпотужнішим автомобілем Škoda з двигуном внутрішнього згоряння.
Розширення лінійки гібридів
Перший plug-in hybrid — Superb iV — Škoda представила у 2019 році, згодом з’явилися Octavia iV і Kodiaq iV (2024 р.) Відомий варіант потужністю 150 кВт і далі доступний для всіх комплектацій Superb у виконанні Selection. Для комплектацій Sportline і Laurin & Klement пропонується виключно нова, потужніша версія — 200 кВт.Найпотужніший Superb з індексом iV
Нова система поєднує бензиновий двигун 1.5 TSI (130 кВт), електромотор 85 кВт та тягову батарею 25,7 кВт·год (gross). Сумарна потужність у 200 кВт робить цю модифікацію найпотужнішою Škoda з ДВЗ. Порівняно з версією 150 кВт, потужність зросла на 50 кВт завдяки модернізованому двигуну та оптимізації керування трансмісією. Максимальний крутний момент — 400 Н·м (+50 Н·м). Автомобіль розганяється до 100 км/год за 7,1 с, розвиває швидкість 225 км/год і може буксирувати причіп масою до 2 000 кг.Поліпшені гальма та технічні характеристики
Щоб відповідати підвищеній потужності, Superb 200 кВт отримав нові вентильовані задні диски діаметром 310 мм (проти 300 мм у версії 150 кВт) та покращене охолодження передніх гальм завдяки новому повітряному каналу під бампером. Ємність батареї (25,7 кВт·год), потужність заряджання (AC до 11 кВт, DC до 50 кВт) та час заряджання (10–80% приблизно за 26 хв) залишилися без змін.Зростання популярності plug-in hybrid
З 2019 року Škoda вже поставила понад 68 000 моделей Superb iV обох поколінь і кузовів. Попит продовжує зростати: кожен четвертий Superb сьогодні оснащений plug-in hybrid установкою.Статті по темі
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
