В университете Ньюкасла разработали сверхлегкие солнечные панели толщиной с бумажный лист. Их изобретатель — профессор физики Пол Дастур. Созданная им панель представляет собой печатные гибкие листы из переработанного экологически чистого ПЭТ-пластика. Для их изготовления ученый использовал коммерческий принтер, на котором ранее печатали винные этикетки. Стоимость производства одного квадратного метра такой панели — менее 10 долларов.
В сентябре этого года инновационная солнечная панель пройдет испытания во время поездки на электромобиле Tesla Model 3 вокруг всего побережья Австралии. Протяженность заезда, запланированного в рамках проекта Charge Around Australia, составит 15 100 км. Его цель — демонстрация использования альтернативных источников энергии для преодоления мирового энергетического кризиса.
В 84-дневное путешествие вокруг Австралии отправится бухгалтер из Ливерпуля Стюарт МакБейн. Половину пути его электромобиль будет заряжаться от 18 рулонных солнечных панелей длиной 18 метров каждая. Команда планирует посетить около 70 школ, чтобы дать учащимся представление о том, что их ждет в будущем. Ученые надеются, что это заставит общественность задуматься о шагах по предотвращению изменения климата на планете.
-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Подія 11 квітня 2026 18:01Розшифровка значків на панелі приладів
