Цього дня 110 років тому одесит Петро Широцький подав заяву в місцеву міську думу з проханням дозволити автобусний рух вулицями. Як же розвивалися події далі?
Все виявилося не так просто. Перш ніж отримати дозвіл тільки на право водіння, Широцькому довелося пройти технічну, медичну та інші комісії, а також показати свою здатність керувати автомобілем. Але це було ще не все. Лише влітку вже наступного, 1912 року, як стверджує газета «Одесский листок» (№110 від 29.06), міська управа внесла на затвердження Міської думи розроблений нею проект договору з П. Широцьким на організацію автобусного руху тими вулицями міста, де не ходили трамваї.
Було визначено чотири маршрути: від вокзалу до пам'ятника Катерині II; від Катерининської площі до вул.Преображенської; від Поліцейської площі до Лонжерона і від залізничного переїзду на Пересипу до Зернового ринку. Плата за проїзд була встановлена в 5 копійок, а в обидва кінці — 8 копійок.
Але і на цьому справа не скінчилася. Відкриваємо "Одеський листок" вже від 1913 року (№23 від 27.01). Там повідомлялося, що зважаючи на майбутнє відкриття автобусного руху, особлива комісія з міських інженерів оглядала автобуси і визнала весь рухомий склад задовільним. При цьому комісія запропонувала П.Широцькому внести в машини деякі зміни: забезпечити їх електричним освітленням, а в зимовий час покривати сходинки джутовими килимками і також посилити гальмівні ланцюги.
Так коли ж відбулася анонсоване газетою відкриття автобусного руху? Хоч як дивно, про таку важливу для міста подію повідомлення в тодішній пресі знайти не вдалося. А може відкриття з тих чи інших причин не відбулося?
Точно відомо тільки одне — 20 квітня 1926 року в Одесі запрацювало автобусне сполучення (див.фото внизу). Але це вже зовсім інша історія.

-
Ретро 15 липня 2026 21:00Як Opel відновив випуск вантажівок Blitz -
Ретро 11 липня 2026 20:48Як було знайдено експериментальний КрАЗ із незвичайним капотом -
Ретро 04 липня 2026 20:35Як на День Незалежності США випробували дивовижний автомобільУ День Незалежності США, 4 липня 1894 року здійснив свою першу поїздку відомий автомобіль Елвуда Хайнса – другий бензиновий транспортний засіб, виготовлений у Америці. Геніальний металург, винахідник нержавіючої сталі, Хайнс почав розробляти самохід із бензиновим двигуном у 1893 році. Він замовив вертикальний двотактний мотор в одну кінську силу фірми Sintz. Восени той прибув, і винахідник, на невдоволення дружини, випробував його прямо на кухні - більше не було де. А потім він домовився з власником механічної майстерні Елмер Апперсон, і той разом з братом Едгаром взялися йому допомагати. Двигун встановили на чотириколісний візок із поворотною передньою віссю. А для керування служив довгий важіль, змонтований по центру. Готова машина вагою 370 кг отримала назву Pioneer. Перший пробний заїзд відбувся 4 липня у місті Коколо, з метою безпеки досить далеко від натовпу цікавих. Управляв машиною сам Хайнс, а Елмер був пасажиром. Машина проїхала 2,4 км і треба було повертатися. Цікаво, що передачі заднього ходу автомобіль не мав, і екіпажу довелося розвертати його на вузькій дорозі вручну. В 1895 Хайнс виготовив машину Pioneer II. Конструкція рульового управління була покращена, а відпрацьовані гази відводилися вже подалі від сідоків. Ця машина взяла участь у перших у США моторних перегонах, які проходили 28 листопада цього року. І першим, правда серед нечисленних учасників – три автомобілі та шість мотоциклів – був автомобіль Хайнса. Ще наприкінці 1894 року Хайнс разом із братами Апперсонами організував першу в країні фірму з успішного виробництва автомобілів. Щоправда, інша компанія – Durea Motor Wagon Co. – була створена на рік раніше, але незабаром збанкрутувала, випустивши лише 13 авто. А ось Хайнс усе нарощував виробництво. 1898 року його фірма переїхала на новий великий завод у місті Кокомо і випустила там перші п'ять автомобілів. Наступного року їх виготовили вже три десятки, 1900 року – 192 од., а 1901-го – 240 од. Фірма Haynes-Apperson випускала автомобілі до 1925 року включно. А сьогодні її найперший автомобіль, випущений 1894 року, зберігається у Національному музеї американської історії. [related_post id="1355192" strip="1"]