Цього дня 110 років тому одесит Петро Широцький подав заяву в місцеву міську думу з проханням дозволити автобусний рух вулицями. Як же розвивалися події далі?
Все виявилося не так просто. Перш ніж отримати дозвіл тільки на право водіння, Широцькому довелося пройти технічну, медичну та інші комісії, а також показати свою здатність керувати автомобілем. Але це було ще не все. Лише влітку вже наступного, 1912 року, як стверджує газета «Одесский листок» (№110 від 29.06), міська управа внесла на затвердження Міської думи розроблений нею проект договору з П. Широцьким на організацію автобусного руху тими вулицями міста, де не ходили трамваї.
Було визначено чотири маршрути: від вокзалу до пам'ятника Катерині II; від Катерининської площі до вул.Преображенської; від Поліцейської площі до Лонжерона і від залізничного переїзду на Пересипу до Зернового ринку. Плата за проїзд була встановлена в 5 копійок, а в обидва кінці — 8 копійок.
Але і на цьому справа не скінчилася. Відкриваємо "Одеський листок" вже від 1913 року (№23 від 27.01). Там повідомлялося, що зважаючи на майбутнє відкриття автобусного руху, особлива комісія з міських інженерів оглядала автобуси і визнала весь рухомий склад задовільним. При цьому комісія запропонувала П.Широцькому внести в машини деякі зміни: забезпечити їх електричним освітленням, а в зимовий час покривати сходинки джутовими килимками і також посилити гальмівні ланцюги.
Так коли ж відбулася анонсоване газетою відкриття автобусного руху? Хоч як дивно, про таку важливу для міста подію повідомлення в тодішній пресі знайти не вдалося. А може відкриття з тих чи інших причин не відбулося?
Точно відомо тільки одне — 20 квітня 1926 року в Одесі запрацювало автобусне сполучення (див.фото внизу). Але це вже зовсім інша історія.

-
Ретро 12 квітня 2026 17:00Як автобусами ЛАЗ почали перевозити космонавтів12 квітня 1961 року спеціально переобладнаний автобус ЛАЗ-695Б було використано для доставки космонавта Юрія Гагаріна до місця історичного старту першого космічного корабля "Восток-1". Цей автобус для космонавтів зовні майже не відрізнявся від базової серійної машини ЛАЗ-695Б. Але кузов його отримав додаткове антикорозійне покриття дуже високої якості. А от салон, звісно, був зовсім іншим. Особливу увагу приділили його герметизації, щоб захистити від потрапляння пилу —найлютішого ворога космонавтів. У самому центрі салону були встановлені два оригінальні крісла — для космонавта і його дублера, теж розроблені у Львові. Оскільки космонавтів перевозили в громіздких скафандрах, крісла вийшли немаленькими. Для регулювання мікроклімату всередині скафандра застосовувалася спеціальна апаратура. В обладнання салону входили кіно- і радіоустановка, телефон і засоби спецзв'язку. Природно, салон було забезпечено кондиціонером. В автобусі було 10 місць для супровідників – лікарів, технічних фахівців і навіть кіношників, а в кормі машини розміщувався туалет. Автобус працював на космодромі "Байконур" аж до 1967 року, і за цей час доставив до місця старту 12 космонавтів, якщо не рахувати дублерів. Нині він зберігається в меморіальному музеї на батьківщині першого космонавта — в місті Гагарін, Смоленської обл. У 1967 році для перевезення космонавтів почали використовувати інший автобус. За внутрішнім обладнанням він майже не відрізнявся від попередника, але база у нього була інша — ЛАЗ-695Е. А автобус нового покоління для космонавтів з'явився в 1974 році. Машину було розроблено у Львові, в ДСКБ —головному конструкторському бюро щодо автобусів. Базою послужила новітня туристична модель ЛАЗ-699Н "Україна", тоді ще дослідна. ЛАЗ-699Н у "космічному" виконанні -
Ретро 11 квітня 2026 21:21Першим легковикам Toyota виповнилося 90 років -
Ретро 04 квітня 2026 17:00Як на всюдиходах Сitroen-Kegresse 95 років тому підкорювали Азію