Як у Грузії зародилося виробництво вантажівок

У серпні 1951 року на Кутаїському автомобільному заводі почалося складання перших вантажівок – чотиритонних бортових ЗІС-150.

Ще 6 травня 1945 року територію авіаскладального заводу в Кутаїсі віддали під виробництво вантажних автомобілів. А необхідне обладнання туди доставили з підприємства Opel у Бранденбурзі. Перші мотори ЗІС-120 тут зібрали в 1948 році. А перші бортові вантажівки ЗІС-150 виробляли частково з привезених деталей, а частково з виготовлених у себе. У 1951-1952 рр. було випущено 905 таких машин.

З квітня 1952 року почали складання самоскидів КАЗ-585б. Вони, на відміну від московської моделі, мали не коритоподібну, а прямокутну платформу, більш просту у виготовленні.

А в 1955 році пішли в серію машини КАЗ-585в, які замість двох паралельних гідроциліндрів підйому кузова отримала один. Загалом у 1952 – 1958 рр. випустили понад 26 тис. самоскидів цих двох моделей.

У 1958 році почали виробляти самоскиди сімейства КАЗ-600. Вони мали вже нове шасі — типу ЗІЛ-164. Примітно, що серед них були вже і самоскиди з бічним розвантаженням. 1956 – 65 рр. випустили близько 32 тис. машин цього типу.

У 1961 році завод став виготовляти розроблений за власною ініціативою принципово новий автомобіль – сідельний тягач КАЗ-606 "Колхіда". Це був перший в країні автомобіль такого типу, який отримав кабіну над двигуном. Щоправда, вона була не відкидною і до мотора потрібно було добиратися зсередини кабіни. Форсований мотор КАЗ-120 (5,55 л) розвивав 108 к.с. Машина могла працювати з напівпричепом повною масою 9,5 т.

А в 1967 році почали випускати автомобіль КАЗ-608 "Колхіда". Під кабіною, вже відкидною, стояла V-подібна зилівська "вісімка" в 150 к. с. і тому машина справлялася вже з напівпричепом в 14,5 т.

З 1976 року почався випуск сідельних тягачів КАЗ-608в з новим дизайном кабіни, що відрізнявся рубаними формами. Ці машини ще зустрічалися на наших дорогах на початку 2000-х.

Ще наприкінці 50-х рр. на КАЗі утворили КБ зі спецтехніки. Було зібрано дослідні зразки розроблених в НАМІ чотиривісної бронемашини "Об'єкт 1015" і шасі "Об'єкт 1040". А в 1962 році виготовили 4,5-тонну вантажівку КАЗ-604Б (8х8).

Цікавими його конструктивними особливостями були бортова трансмісія з двоступеневими головними передачами і незалежна підвіска коліс.

Мотор в 150 к.с. запозичили від вантажівки ЗІЛ-130, а кабіну – від свого рідного сідельного тягача, правда, трохи її розширивши. З урахуванням слабких виробничих можливостей заводу машина в серію так і не пішла.

З лютого 1984 року завод почав випускати принципово нову модель, аналогів якої не було у всьому радянському автопромі. Це був розроблений спільно з НАМІ повнопривідний (4х4) сільськогосподарський самоскид КАЗ-4540 вантажопідйомністю 5,5 т. Він призначався для роботи в парі з двоосьовим сільськогосподарським причепом на 4,5 т. На машині була встановлена новинка – 6-циліндровий V-подібний, дизель ЯМЗ-642 потужністю 150 к.с.

Завдяки рівномірному розподілу ваги автомобіля по осях з'явилася можливість зробити всі колеса односхилими, причому з широкопрофільними шинами. Для роботи в сільському господарстві був зручний кузов з бічним розвантаженням на обидві сторони. На ньому могли встановлювати суцільні надставні бічні борти і сітчасті передні та задні.

У 1990 році почався випуск модернізованого самоскида – КАЗ-4540-01, який вже мав гідросистему для закривання бортів. Тоді ж щорічний випуск кутаїських самоскидів досяг піку і становив 5736 автомобілів.

Після розпаду СРСР виробничі і торговельні зв'язки заводу були порушені, попит на його продукцію неухильно падав. І в 2001 році виробництво автомобілів в Кутаїсі було

Також читайте:

У Києві відновлять раритетний грузинський автомобіль