Фронтовій вантажівці Studebaker виповнилося 80 років
У січні 1942 року розпочався серійний випуск знаменитих вантажівок Другої світової – сімейства Studebaker US6. У роки війни основним класом армійських вантажівок в США стали тривісні (6х6) машини класу вантажопідйомності 2,5 т. Найбільше замовлення – оснащення сухопутних військ дісталося корпорації General Motors (машини GMC-352/353). Інша компанія — International Harvester почала поставляти вантажівки для ВМС. А фірму Studebaker було доручено випускати автомобілі переважно для поставок союзникам по антигітлерівській коаліції.
Це були більш прості і практичні машини. На них стояв не верхньоклапанний двигун, як у GMC, а нижньоклапанник Hercules JXD з відносно невисоким ступенем стиснення (5,82 замість 6,75), що давало змогу працювати без детонації на пальному нижчої якості. Проте, при робочому обсязі 5,24 л мотор розвивав 95 к.с. і розганяв машину до 70 км/год. Studebaker US6 мав також спрощену гальмівну систему.
Ще однією дуже важливою особливістю була підвищена міцність і надійність.
За номінального навантаження 2,5 т машина реально брала на борт всі 4, а то і 5 т. Крім того, вона була не вимоглива до якості обслуговування і мастильних матеріалів.
Потрібно сказати, що в 1944 році фірма Studebaker розробила оригінальні армійські вантажівки типу Low Siluette («низький силует»). Ці машини LD 148 і LD 162 вантажопідйомністю відповідно 3,0 і 2,5 т оснащувалися тим самим двигуном, що і звичайний Studebaker. Однак вони мали висоту лише 92 дюйми, а з відкинутим на капот вітровим склом і того менше – 72 – 76 дюймів.
Повернемося, однак, до менш екзотичної, серійної продукції. У самих США автомобілі типу Studebaker US6 використовувалися у відносно невеликих кількостях, головним чином на холодних просторах Аляски. А в основній своїй масі вони поставлялися в регіони зі слаборозвиненою дорожньою мережею. Так, їх використовували австралійські збройні сили під час бойових дій в Малаї і на островах Тихого океану. А 3462 автомобілі були відправлені в народно-визвольну армію Китаю.
Однак найбільші поставки здійснювалися в СРСР. З усієї кількості випущених машин фірмою Studebaker в співдружності з іншою компанією-REO-218 863 од. В нашу країну було відвантажено 187 900 автомобілів, тобто 86%. Для порівняння: весь радянський автопром з червня 1941-го до травня 1945 року випустив 205 тис.автомобілів всіх типів.
Після закінчення Другої світової, згідно з договором про ленд-ліз, збережені автомобілі Studebaker потрібно було повернути США. Справді, частину машин почали привозити до Одеси і там прямо на спеціальному американському судні їх пускали під прес: Америці потрібен був метал, якого в країні після війни не вистачало. Однак чимало машин все-таки приховали. Вони служили в армії, за деякими даними, аж до 1957 року. А потім ще довго працювали на наших дорогах.